Пономарев я так чекав минус

Я так чекав тебе, чекав, що сни здійснилися... Мені вуста, твої вуста ночами снилися. Щоб ми зустрілися в житті під цими зорями, Назвавши їх на самоті своїми долями... Сама любов для нас обох той час зазначила, Ти на долонях рук своїх мене побачила, Зійшлись дві лінії в одну дорогу зоряну, Як два струмка в одну ріку дощами сховану. Я нiколи, нiкому тебе не вiддам Хочу бачити, чути, любити щодня. Я нiкого, нiколи ще так не кохав, Я так довго, так довго на тебе чекав. Я завжди сердцем відчував, що ми зустрінемось, І вже нікуди від надій та мрій не дінемось. Нам мало Всесвіту з тобою, мало вічності, Для наших чистих почуттів, для їх чарівності Я нiколи, нiкому тебе не вiддам Хочу бачити, чути, любити щодня. Я нiкого, нiколи ще так не кохав, Я так довго, так довго на тебе чекав...