Сьогодні небо, саме як тоді... Осіні дні Залишили у моїм вікні Зірване листя, розірваний час... І ніби для нас, Місто дихало лише для нас. І я вірю в те, Що твоя душа Буде вічно там, де є моя... І я вірю в те, Що серце твоє Буде вічно там, де є моє... А коли день зникне, з птахами відлетить Саме в ту мить Я відчую, як воно болить І з першим промінням Наступного дня Прокинусь я, І побачу, що тебе нема, Але я вiрю в те, Що твоя душа Буде вічно там, де є моя... І я вірю в те, Що серце твоє Буде вічно там, де є моє... І я вірю в те, Що моя душа Буде вічно там, де є твоя... І я вірю в те, Що серце моє Буде вічно там, де є твоє...