Біля млину калина, біля ставу верба, Біля тину дівчина, біля серця журба. Та калина чарівна, І в ночі не засне Та дівчина-царівна, що чекає менi. А верба над грає водою, наша пісня, наша доля. Хай завжди мене верба та й додому поверта. Розквітає калина, Зеленіє верба. Моя пісня прилине І змітає журба. Знов калина чарує Мої сонячні дні. Знов дівчина дарує Своє серце мені.